Ну от і все...
Скінчилися уроки, скінчилося навчання.
Розставання прийшов уже час
З вуст звучать найщиріші і милі вітання
Й утішання найкращі для нас.
Тут зібралась уся наша школа
Й пролунав нам останній дзвінок,
І проляжуть дороги аж за виднокола,
В серці лишиться кожен урок.
Скільки ж років ми стежку до школи топтали?
І по снігу й ранковій росі.
В рідній школі росли і знання всім давали
І дружити навчали усіх.
А тепер, ніби птахи, гніздо покидаєм
Щоб пізнати життя й доброту,
Прощавай, рідна школо, ми вже відлітаєм—
Не забудем, тебе, нині й тут...
Тут лишаєм дитинство і спогади чисті
І йдемо в невідомі світи.
Рідна школо ! По-доброму і урочисто
Рідним вогником з вікон світи.
Як тут було — цікаво й казково,
Затишку не було меж!
Ми були тут всі в любові,
З ласкою, у доброті.
Дні у школі— пречудові
Не забудемо в житті.
... Дітей навчали малювати
Веселковий дивоцвіт,
Щоб учились пізнавати
Дивину з маленьких літ.
Й насолоджуватись вміли,
Й щоб жила у них краса.
А самі у світ летіли, як пташата в небеса.
Всесторонньо розвивали,
І співали в різний час,
Та ліпити їх навчали, гартували кожен раз.
Вчили гратись, розмовляти
Все, що треба для життя,
А іще— вірші читати, все доводить до путя.
Мови рідної навчали
Тут усіх з маленьких літ,
Щоб багато в світі знали, як підуть у свій політ.
І рівняння й теореми
Не пройшли повз всіх дітей
Тут чекали "трудового" і веселих новостей.
Та виходимо звідси вершини долати,
Та робити нові відкриття.
Рідна школо ! Ми будем, тебе, пам'ятати.
Кожен день, кожен раз— все життя!
(19.06.2020) Лілія Блажеєва